Запитання № 1. Як починається розгляд справи за позовом комунальників проти громадян?

Кожен позов надається до суду через його канцелярію, де він обов’язково повинен бути зареєстрованим.

Після реєстрації позов розподіляється головою суду або його заступником судді, який починає знайомитись з ним у порядку черговості.

Узявши до розгляду позов, суддя визначає правильність його складання у відповідності до статтей Цивільного процесуального кодексу; у разі виявлення недоліків виносить ухвалу про їх усунення та надає на це строк – треба знати, що недоліками можуть бути лише відсутність сплати судових зборів та відсутність спору між позивачем та відповідачем.

Після усунення недоліків суддя відкриває провадження по справі і призначає попереднє судове засідання, яке повинно відбутись впродовж 1 місяця, при цьому суддя зобов’язаний надіслати позивачу копію ухвали про відкриття провадження по справі, а відповідачу – копію ухвали про відкриття провадження та копії доданих до позову документів.

У попередньому судовому засіданні повинні бути присутніми позивач та відповідач, або їх представники, де суддя з’ясовує незрозумілі йому речі по наданому позову, а також з’ясовує можливість укладання мирової угоди між сторонами; у разі неможливості укласти мирову угоду, суддя призначає судове засідання розгляду справи по суті.

Примітка: Судді, з корупційних міркувань, застосовують відпрацьовану «методу», коли починають шукати «недоліки» у позовах там, де їх немає, наприклад, суддя виносить ухвалу, що йому не зрозумілі які-небудь обставини або він не «зрозумів», у чому порушені права позивача – на цій підставі суддя, замість того, щоб з’ясувати ці речі у попередньому судовому засіданні, як того вимагає ст. 129 ЦПК, виносить ухвалу з вимогою усунення «недоліків», тим самим фактично починає проводити попередньє судове засідання, у письмовій формі, з одним позивачем, хоча у попередньому судовому засідані має бути присутнім і відповідач. Мета таких дій судді – вимагання хабара, щоб усувати те, чого немає; примушує позивача звертатись до юристів при судах, які суддів знають краще, ніж закони.

Запитання № 2. Які права при розгляді справи має боржник?

Стаття 27 Цивільного процесуального кодексу.

Права та обов’язки осіб, які беруть участь у справі:

Особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися правовою допомогою, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис, фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом.

Запитання № 3. Які судові збори існують при поданні позовів до суду?

Судові збори при наданні позовних заяв до суду складаються зі сплати держмита та сплати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (що це за збір, ніхто толком не знає, навіть судді!).

Держмито сплачується на підставі Декрету Кабміна України від 21.01.1993 р. за № 7-93, а сплата за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (ІТЗРС) сплачується на підставі Постанови Кабміна України від 21.12.2005 р. за № 1258.

Скільки і за що треба сплачувати?

1. За подання позовного провадження з розгляду спору майнового характеру – держмито – 51грн., ІТЗРС – 30 грн. (це якщо позов надають комунальники проти Вас, бо там мова йде про стягнення з Вас грошей).

2. За подання позовного провадження з розгляду спору немайнового характеру про захист честі, гідності та ділової репутації – держмито – 51 грн., ІТЗРС – 15 грн. (це якщо позов надають комунальники проти Вас або Ви проти комунальників).

3. За подання позовного провадження з розгляду спору немайнового характеру – держмито – 51 грн., ІТЗРС – 7,5 грн. (це якщо позов надається на суддів).

4. За подання апеляційної скарги – держмито – 25 грн. 50 коп., ІТЗРС – 30 грн.

5. За подання касаційної скарги – держмито – 25 грн. 50 коп., ІТЗРС – 30 грн.

6. За подання скарги по нововиявленим обставинам – держмито – 25 грн. 50 коп., ІТЗРС – 30 грн.

(апеляційні оскарження надаються безкоштовно).

Запитання № 4. На підставі якого документу повинна проводитись сплата за послуги комунальників?

Стаття 11 Цивільного Кодексу:

Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків:

1. Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

2. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як видно з тексту вищевказаної статті, що наведена в оригіналі, обов’язки, зокрема, по оплаті комунальних послуг виникають лише після укладення письмового договору; немає угоди – немає ніяких взаємних зобов’язань, а вимоги комунальників сплатити – шантаж. Як правило, комунальники уникають укладання договорів з потенційними споживачами їх послуг, бо з укладенням договору у громадян з’являється не тільки зобов’язання сплачувати, але й виникають права по оскарженню дій та послуг комунальників.

Запитання № 5. Які види договорів існують?

Договори можуть бути усними та письмовими; письмові договори укладаються у письмовій формі, а приклад усного договору – це сплата в магазині за продукти або сплата за проїзд у транспорті – якщо сплатив гроші, це означає, що згоден з ціною (тарифом).

Існує також таке юридичне поняття, як Публічний договір, про який написано у ст. 633 Цивільного кодексу. Ознайомившись з нею, можна зрозуміти, що Публічний договір ніякого відношення до комунальних послуг не має і те, що його намагаються використати комунальники як підставу для стягнення так званих заборгованостей з громадян через суд, є злочином.

Стаття 633 Цивільного кодексу.

Публічний договір:

Публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець – взяла на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв’язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Запитання № 6. Коли громадянин стає споживачем?

Громадянин набуває статус споживача лише після того, як він підпише письмовий договір з комунальним підприємством. Підписавши (уклавши) договір, споживач набуває зобов’язання по сплаті за послуги; немає договору – немає жодних зобов’язань.

Стаття 205 Цивільного кодексу. Форма правочину (юридичне діяння).

Способи волевиявлення:

1. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

2. Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

3. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням. На п.п. 2 та 3 вищевказаної статті полюбляють посилатись комунальники, коли їм вказують на відсутність укладеного письмового договору. Вони трактують це так – якщо громадянин за останні три роки до надання ними позову до суду хоч раз сплатив за комунальні послуги, то це можна вважати як укладення усної угоди, а громадянина можна вважати споживачем послуг, що і надає їм право на подання позову – це є юридичним пересмикуванням суті вищевказаної статті.

Також комунальники і судді, при розгляді справи за позовом комунальників, полюбляють звинувачувати громадян у тому, що їх мовчання щодо укладення договору є їх провиною, хоча згідно зі ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» громадяни як споживачі зобов’язані укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем (комунальниками) на основі типового договору – це означає, що:

l ініціатором укладення договору повинні бути саме коммунальники, а не громадяни.

l договір має укладатись саме у письмовій формі, і його зміст не може бути ідентичним для всіх споживачів.

l перед тим, як підписати договір, ознайомтесь з ним. Громадянин має право надати відповідні запитання (бажано у письмовій формі) по незрозумілим позиціям та свої пропозиції (теж у письмовій формі); як правило, комунальники, посилаючись на типовість договору, відмовляются вносити до нього зміни, що є порушенням вимог ст. 638 Цивільного кодексу (типовий не означає остаточний; типовий – означає базовий, і вносити до нього зміни та доповнення можна).

l відмова комунальників вносити зміни та доповнення до тексту договору означає, що вони не є суб’єктами укладання договору, тобто не мають відповідних повноважень, а тому і надавати позови проти боржників вони не мають права; позови до суду має право надавати лише суб’єкт укладання договору.

Стаття 638 Цивільного кодексу.

Укладення договору:

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Запитання № 7. Чому громадянин боїться виклику до суду у якості відповідача за позовом комунальників і чим це йому загрожує?

Боржники безпідставно бояться йти до суду, коли проти них комунальниками надано позов про стягнення так званої заборгованності – боржники і не підозрюють, що судді бояться їх візиту значно більше, ніж сам боржник візиту до судді.

Річ у тому, що боржник, не сплачуючи за послуги комунальників без укладеного з ними договору, не скоїв нічого протизаконного – навіть правопорушення, тоді як судді постійно порушують закони України, приймаючи до провадження позови комунальників, розгляд яких не входить до компетенції суду.

Суддя та представник комунальників будуть дуже задоволені, коли боржник не з’явиться до суду згідно надісланій повістці – суддя швиденько винесе заочне рішення суду на користь комунальників, і боржнику залишеться тільки чекати візиту держвиконавця, а коли боржник з’явиться до суду та почне надавати заперечення або зустрічний позов, позови на суддю та голову суду, вимагати закриття справи та інше, то такий боржник-відповідач у суді не потрібен. До суду треба обов’язково ходити.

Запитання № 8. Коли вигідно укладати договір про реструктурізацію боргу по комунальним послугам?

Закон України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію»

Стаття 1. Заборгованість з квартирної плати (плати за утримання житла) та плати за комунальні послуги (водо-, тепло-, газопостачання, послуги водовідведення, електроенергію, вивезення побутового сміття та рідких нечистот) (далі – житлово-комунальні послуги) наймачів жилих приміщень та власників жилих будинків або квартир (далі – громадян), яка склалася на дату набрання чинності цим Законом перед надавачами житлово-комунальних послуг, реструктуризується на термін до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації. Для реструктуризації заборгованості громадяни укладають з підприємствами-надавачами житлово-комунальних послуг договори про щомісячне рівномірне погашення реструктуризованої заборгованості та своєчасну сплату поточних платежів за житлово-комунальні послуги (далі – договір про реструктуризацію заборгованості) – цей Закон набирає чинності з 1 липня 2003 року.

Вищевказаний договір треба укладати лише після того, як пройде уся процедура розгляду справи за позовом комунальників – після можливого винесення рішення суду на користь комунальників, на що у судді піде 6-8 місяців (бо вони неохоче розглядають такі позови, тому що знають про скоїння ними злочину), треба надавати апеляційне оскарження – це мінімум 1,5-2 місяці, потім касацію – це мінімум 4-6 місяців, надання скарги у зв’язку з винятковими обставинами – мінімум 3 місяці. Усього: до укладання Договору на реструктурізацію «боргу» с комунальниками пройде, як мінімум, 1,5 роки, а це засвідчить комунальникам, що Ви просто так свої гроші їм віддавати не збираєтесь.

Вищевказаний договір треба укладати не на умовах комунальників, а так, як вигідно буде Вам, бо вони чомусь вимагають, щоб Ви прийшли до них і принесли їм паспорт, довідку з ЖЕДу та копію ідентифікаційного коду, що не передбачено законом; треба надіслати їм письмову заяву, заказним листом з описом вкладення – опис вкладення треба робити, щоб потім Вас комунальники не звинуватили, що Ви замість заяви про реструктурізацію боргу надіслали їм аркуш з анекдотами. Зразок такої заяви читайте нижче:

Директору КП «ХТМ»

Від Петренка Івана Івановича,

61117, м. Харків, вул. Леніна, 21

Заява

У зв’язку з тим, що Верховний суд України своєю Ухвалою від 12.03.2008 р. відмовив мені у розгляді моєї касаційної скарги і таким чином залишив у силі рішення Дзержинського місцевого суду м. Харкова від 5.09.2006 р. про стягнення з мене суми у розмірі 5095 грн., на користь КП «ХТМ», інформую Вас, що починаючи з 1.09.2008 р. я, як законослухняний громадянин України, починаю сплачувати Вашому КП щомісячно так званий борг у розмірі 1/60 від вищевказаної суми.

На підставі вищевикладенного прошу надіслати мені реквізити Вашого КП – у разі відмови мені в моєму проханні, вимушений буду звернутись за допомогою до прокуратури.

3.08.2008 р. І.І. Петренко

Примітка: У разі появи «на горизонті» держвиконавця з вимогою про сплату грошей за рішенням суду, покажіть йому заяву та квітанції.

Запитання № 9. Як примусити суддю взяти самовідвід?

Для цього необхідно надати проти судді позов; у ході судового розгляду справи за позовом комунальників проти громадян з моменту надання проти нього позову суддя, з юридичної точки зору, стає особою, зацікавленою у винесені завідомо незаконного рішення на користь комунальників. У разі, коли суддя самовідвід не бере і винесе рішення на користь комунальників, до апеляційного оскарження можна буде додати позов проти судді як аргумент, який засвідчує винесення суддею незаконного рішення на користь комунальників, як помсту, що є неприпустимим.

Запитання № 10. Якою мовою треба писати судові документи, щоб уникнути можливих проблем у суді?

Стаття 7 Цивільного процесуального кодексу.

Мова, якою здійснюється цивільне судочинство:

Цивільне судочинство здійснюється державною мовою. Судові документи треба писати українською мовою, хоча судді приймають їх і російською, але, якщо у судді раптово зміниться настрій від Вашої поведінки або знайдеться якась інша причина, то він дуже легко може відмовити Вам, наприклад, у клопотанні, яке викладено російскою мовою, на підставі вищенаведеної статті 7 ЦПК – це може народити проблему і треба буде переписувати клопотання або заяву, що може привести до затримки з задоволенням клопотання. Зайвих проблем треба уникати. Але якщо ви зможете довести що ви не знаєте державної мови то за вашим клопотанням суд повинен призначити вам перекладача а це ще на якись час відтягне початок судового засідання.

Запитання № 11. Які документи можуть бути доказами у суді?

Стаття 131 Цивільного процесуального кодексу.

Подання доказів:

1. Сторони зобов’язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази подаються у строк, встановлений судом з урахуванням часу, необхідного для подання доказів.

2. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

Комунальники, як правило, надають позови до суду проти боржників з доданими документами, які не можна вважати доказами – такі документи, як довідки з ЖЕДу (довідка з ЖЕДу про стан родини свідчить, що про Вас збирали відомості без Вашої згоди, а це заборонено ст. 32 Конституції), рішення райради про звільнення від сплати судових зборів, рахунки-попередження, письмові звернення, посилання на різні статті законів та інші не є доказами заборгованності громадян перед ними – доказами наявності заборгованності може бути лише оригінал або копія укладеної угоди між громадянином та комунальниками, на який вони і повинні посилатись у позовній заяві; якщо у позові немає посилання на укладену угоду, це можна трактувати, як надання суду недостовірної інформації, а це свідчить про наявність ознак злочину, за що передбачена кримінальна відповідальність за ст. 366 Кримінального кодексу «Службове підроблення».

Запитання № 12. Які справи розглядаються місцевими (районними судами)?

Стаття 15 Цивільного процесуального кодексу.

Компетенція судів щодо розгляду цивільних справ:

1. Суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Вищевказана стаття дає зрозуміти, що до компетенції суду входить розгляд цивільних справ, у яких повинен бути присутній спір між сторонами – позивачем та відповідачем, зокрема, спір між громадянами та комунальниками може виникнути з цивільних відносин, а ці відносини можуть виникати на підставі укладення лише письмових договорів: немає договорів – немає відносин, а значить, і спору.

Таким чином, позови комунальників до суду проти громадян, з якими у них не укладені договори, суддями не повині прийматись до розгляду – такі позови повині бути повернуті комунальникам.

У житті усе простіше: судді, які повині підкорятись виключно законові, перетворили суди на свого роду «столи замовленнь», де впродовж тривалого часу розглядаються позови комунальників, які не входять до компетенції суду – не тільки приймають та розглядають, але й виносять по них завідомо неправосудні рішення!

Запитання № 13. Чи треба укладати мирову угоду

з комунальниками?

Стаття 175 Цивільного процесуального кодексу.

Мирова угода сторін:

Мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов’язків сторін та предмета позову.

Комунальники, як правило, погоджуються укласти мирову угоду с боржником, коли він погодиться сплатити усю суму боргу або укласти з ними договір про реструктурізацію боргу – інші варіанти, наприклад, закрити справу, їх категорично не влаштовують; тому укладення мирової угоди з комунальниками на їх умовах не є правильним і розумним.

Запитання № 14. Як видається рішення суду і коли воно набуває законної сили?

Стаття 222 Цивільного процесуального кодексу.

Оформлення, видача або направлення судового рішення особам, які брали участь у справі:

1. Судове рішення виготовляється на спеціальному бланку, підписується суддею (суддями), який його ухвалив, і скріплюється печаткою суду.

2. Копії судового рішення видаються особам, які брали участь у справі, на їхню вимогу не пізніше п’яти днів з дня проголошення рішення.

3. Особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копії судового рішення надсилаються протягом п’яти днів з дня проголошення рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Стаття 223 Цивільного процесуального кодексу.

Набрання рішенням суду законної сили:

1. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Треба знати, що згідно зі ст. 208 ЦПК до категорії рішення суду відноситься, також, ухвала суду, яку також повині надавати сторонам процесу, згідно наданій письмовій заяві, впродовж 5 днів з дня надання заяви.

Дуже часто вимоги вищенаданих статтей суддями навмисно порушуються – це робиться з метою порушення громадянами строку на оскарження рішення (ухвали) суду, щоб громадяни замість безкоштовного апеляційного оскарження надавали апеляційні скарги, за які потрібно сплачувати судові збори.

Щоб запобігти цьому, треба, після отримання рішення (ухвали) з порушенням строків на їх надання, до апеляційного оскарження додавати письмову заяву, зразок якої надаємо:

До апеляційного суду Харківської області

Від Петренка Івана Івановича,

61111, м. Харків, вул. Леніна, 2, кв.7

Заява

Згідно зі ст. 294 ЦПК України, прошу поновити строк на розгляд мого Апеляційного оскарження, бо порушення строку відбулось з провини судді Дзержинського місцевого суду м. Харкова А. Б. Козодоєва, який на мою заяву від 7 липня 2008 р. надав мені Рішення суду з порушенням ст. 222 ЦПК – на 5 (6,7,8…) день – 12.07.2008 р. , коли часу на подання оскарження у мене практично не залишилось.

3.08.2008 р. І.І. Петренко

Примітка: Як аргумент незаконності рішення (ухвали) суду, в апеляційному оскаржені можна навести видачу рішення суду на простому аркуші замість спеціального бланку.

Запитання № 16. Що робити, коли з Вашої зарплатні, пенсії або стипендії почали стягувати гроші по рішенню суду, про яке Ви чуєте уперше?

1. Треба взяти в бухгалтерії або в пенсійному фонді копію документу (а це може бути лише Постанова районої виконавчої служби про стягнення коштів за рішенням суду), на підставі якого здійснюється стягнення пенсії (зарплатні, стипендії). У разі, коли Вам документ не дають, дізнайтесь, яким судом, якого числа було винесено рішення суду та номер справи.

2. Знаючи номер справи і дату винесення рішення суду, напишіть письмову заяву на ім’я голови суду, зразок якої надаємо:

Голові Ленінського місцевого суду

м. Харкова

Від Петренка Івана Івановича,

611117, м. Харків, вул. Енгельса, 4

Заява

Прошу надати мені копії документів по справі № 2_______, по якій 12.07.2004 р. було винесено Рішення суду на користь КП «ХТМ».

Справа № 2 _______ розглядалась з порушенням діючого законодавства, тому що я, як відповідач, не був належним чином сповіщений про час та дату розгляду справи.

Копії документів необхідні мені для надання оскарження Рішення суду від 12.07.2004 р.

3.08.2008 р. І.І. Петренко

3. Після отримання з архіву документів, треба писати, по-перше, заяву про продовження строків на розгляд апеляційного оскарження, а, по-друге, писати саму апеляцію, яку разом з заявою надати до канцелярії того суду, який виніс рішення, – вони самі надійшлють її до апеляційного суду.

4. В апеляційному оскарженні треба просити про повернення справи до суду, який виніс попереднє рішення, на розгляд новим суддею; як правило, таке прохання задовольняється – справу повертають, але це зовсім не гарантує її законний та об’єктивний розгляд – майже завжди суди виносять рішення на користь комунальників, але вже як би «законно» – але треба боротись!

Запитання № 17. Хто такий представник позивача або відповідача у суді?

Стаття 40 Цивільного процесуального кодексу.

Особи які можуть бути представниками:

1. Представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді, за винятком осіб, визначених у статті 41 цього Кодексу.

Стаття 42 Цивільного процесуального кодексу.

Документи, що посвідчують повноваження представників:

1. Повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені такими документами:

l дорученням фізичної особи;

l дорученням юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника;

2. Доручення фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довірена особа працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання.

Стаття 44 Цивільного процесувльного кодексу.

Повноваження представника в суді:

1. Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.

2. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданому йому дорученні.

Запитання № 18. Як повині надсилатись повістки сторонам процесу?

Стаття 74 Цивільного процесуального кодексу.

Судові повістки:

1. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

2. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

3. Судові повістки про виклик до суду надсилаються особам, які беруть участь у справі.

4. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за сім днів до судового засідання, а судоваповістка-повідомлення – завчасно.

5. Судова повістка разом із розпискою надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур’єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Запитання № 19. Як складається зустрічний позов і як від надається?

Стаття 123 Цивільного процесуального кодексу.

Зустрічний позов:

1. Відповідач має право до (або під час) попереднього судового засідання пред’явити зустрічний позов.