Торкатися цієї теми дуже боляче. Адже в школах вчаться наші діти, наші внуки. І саме там у віці від 10 до 16 років, дитина впритул знайомиться з негативними явищами нашого суспільства. Чому останнім часом, покликані сіяти добро, негативно впливають на наших дітей? Чи задумувався хтось над цим запитанням?
Елементарний приклад. Вчителі на уроках вважають за нормальне явище користуватися мобільними телефонами. Зате на батьківських зборах жаліються батькам,  діти постійно бавляться мобільними телефонами, вони не слухають вчителя. Перший пункт етики користування мобільним телефоном говорить:
«Під час заняття вимикайте мобільний телефон або ставте на беззвучний режим. Якщо існує потреба у терміновій розмові, ні в якому разі не можна розмовляти на парі, потрібно вийти з аудиторії і за її межами почати свою коротку розмову.»
Та сьогодні мова не про це. Сьогодні, на прохання батьків самбірських дітей, не важно в яких школах вони вчаться, ми хочемо звернути увагу управління освіти району та міста, педагогічних колективів шкіл, директорів шкіл на той факт, що в наших навчальних закладах зустрічаються педагоги, які регулярно заглядають в чарку.

Начальник управління освіти Самбірської міської ради -  Лисейко Богдан Ярославович

81400, Львівська обл. м. Самбір, вул. І.Мазепи 8    

Тел. 6 – 10 – 26, 3 – 20 – 98

Кабінет № 62

Графік прийому відвідувачів:
Вівторок – 15.00 -  17.00 год.
П»ятниця -  10.00  - 12.00 год.

У 9 загальноосвітніх навчальних закладів навчається 3 780 учнів.
У 4-ох позашкільних закладах діє 183 гуртки, у яких займається 2 515 учнів.
У дошкільних навчальних закладах міста виховується 1 236 дошкільнят.

Не даремно кажуть, що байдужість підступніша ніж злочин. Зло рано чи пізно вийде боком, а  позиція «моя хата скраю» підточує суспільство, як ракові метастази. Даруйте, але не  можу не висловитись з приводу піднятої теми у газеті «Новини Самбора» за 8.02.ц.р. під заголовком «А школа так і залишилась..на папері». Мова у матеріалі йде про те, що ще у травні 2008року міські депутати на прохання духовенства і  греко-католицької громади, яку фінансово мали підтримати одновірці Європи, виділили земельну ділянку по вул. Чайковського, 20 разом з недобудованим дитсадком, під будівництво християнської  школи (УГКЦ). Тепер часопис вирішив повернутись до цієї розмови , заручившись підтримкою новообраної влади  міста та прихильників втілення  ідеї в життя, адже  справа і далі перебуває , як кажуть, на нульовому циклі. Заради справедливості скажемо, що депутат міськради, керівник СШ№10 Любов Мосійчук ще на початку  затії висловила сумнів у її доцільності. 

Чи взагалі це можна назвати навчанням?
До написання  цієї статті мене підштовхнула інформація з інтернету. Стаття називалася – "В українських школах ввели побори”.
Цитую:
"  В українських школах ввели побори. Батьки платять від 20 до 500 грн за одну дитину на початку навчального року. Вартість залежить від того, де розташована школа. Батьків змушують платити Батьків українських школярів на початку навчального року викликали на збори до школи з гаманцями. Школа збирає кошти на різні необхідні речі: від туалетного паперу до телевізорів. З перших днів навчання виходить приблизно по 400-500 гривень за одну дитину.