Казка жарт, та в ній урок – будеш красти буде строк!
В далекому, шалено бідній провінції
Фельдмаршів, у маленькому селі Беконів, жило та було багато газдів.
Одні газди були працьовиті інші ледащі. Одні прагнули здобути все своєю
працею, інші дістати добро задурно. Ото ж бо і діти у кожного газди були
різні. Одні пасли худобу та помагали по господарству, інші ледащо,
тинялися попід парканами та шукали, що де погано лежить.
Якось приїхав у це село пан, але не
справжній, а так підпанок з місцевих злодіяшок, які перебралися мешкати в
сусідню провінцію Сам-Бір-Ську, де правив та газдував довгі роки ситий
та нахабний Пан Більшовик. Так він вихваляв тамтешнє життя, що вирішив
наш герой Таласик покинути власну оселю та поїхати, щастя в чужині
шукати.
Ми розмістили серію статей про герб Самбора для огляду
жителів не лише через нерозуміння причин його зміни. Нас вразила стаття в
«Новинах Самбора» Омеляна Леськіва. Цитуємо: «То чому в наш незалежний час за ним хтось має гнатися та ще й
підступно підстрілювати? Відомо, що полювання було необхідністю, але
тепер, як і за часів польської королеви Бони, воно є розвагою. То навіщо
нам ця автентичність зображення, навіщо нагадування? Нехай усе це
залишиться в історії, бо в символіці усього не переоповіш. Нехай наш тотем перебуває у вільному, стрімкому стрибку, не зранений
стрілою, не вбитий, а гордий, граціозний, естетичний, упевнений в собі.
Стріла у шиї - це постріл в націю, то, може, вистачить цих стріл?..» І від коли українську націю почали асоціювати з оленем? Чому в тій ж
газеті не опубліковано статей прихильників повернути стародавній вигляд
гербу?
А як вам вигляд герба міста Сороки в Молдовії?
Живуть же люди і під такими ГЕРБАМИ. І не вважають це за наругу над чимось. Далі цікавіше...
Заздалегідь вибачаємось перед паном А. Рогачем, що не
змогли зразу дати відповідь. Ви розумієте - свята, діти, родина, всі
хочуть поїздити на санках та нартах. А в горах сніг та тишина! Навіть
вертатися до життєвих проблем не хочеться.
Але цитуємо:
«пану редактору шеф-кухару! Мені шкода, що Ви опустились до такого рівня
спілкування. Для популяризації Вашого сайту, свого часу, потратив не
мало часу і енергії, без копійки вигоди. За це діставав по оглоблях від
опонентів. І не шкодую за цим. А Ви? дієте підступно, із-за кута, не
розкриваючи лице. На таких самих правах, як і з Вами, підтримую контакт і
з турківським сайтом. Питання хто його фінансує у мене ніколи не
виникало, так само як і Вам не задавав це питання. Не думаю, що все
вимірюється грошима. ...Переглядаючи Ваш інтернетпродукт зрозумів, чому
так абстрактно відноситесь до критики влади - все і ні про що.
Складається враження , що сайт був задуманий в час передвиборчих
перегонів міської влади, а далі став на стежку співпраці ....Дякую за
увагу і "коректний" коментар.» Відповідаємо:
В мінічаті нашого сайту «sambir.biz» появився наступний допис:
"Коли нарешті буде в Самборі
ліквідована реклама безграмотності на табличках з назвами вулиць? Якщо
влада винайшла нову мову, то повинна пояснити переклад слова vyl."
Нас самих шалено зацікавив цей мовно безграмотний парадокс і ми вирішили
провести невеличке дослідження з питання появлення, змісту та перекладу
слова "VUL”. Зразу заспокоюємо Шановного Пана Солгана – наша влада
нічого не винайшла, вона списала це у Львові.
Як правило напередодні свята, діти пишуть листи Святому
Миколаєві. Хто ще вірить в його існування, хто традиційно робить
замовлення в батьків, бабусь та дідусів на подарунки. Кожна дитина має
якусь мрію, хоче отримати саме цей подарунок, а не будь що. Тому у
листах висловлює свої бажання та пише Миколаєві про свої мрії.
Уявіть собі на хвилину, що зібрався весь люд нашого міста та вирішив
громадою написати листа Миколаєві, в якому розказав би про свої мрії та
бажання.
«Святий Миколаю! Звертаються до Тебе всі мешканці м. Самбора та
просять, якщо не в ніч з 18.12 на 19.12, то хоча б на протязі найближчих
років принести нам всім в подарунок:
мудру, чесну, працьовиту владу в місті, щоб була для людей, а не для своєї кишені;
чесних чиновників в державних організаціях, які не будуть брати хабарів;
порядних по відношенню до людей начальників ЖЕКів, які не будуть по судах вимагати гроші від мешканців за ненадані послуги;
мудрих та чесних депутатів, які не будуть продавати свій голос за клапоть землі;
чесних та порядних працівників усіх інспекцій, які не будуть за кожний папірець чи підпис вимагати гроші;
добре вихованих працівників міліції;
щоб життя в місті не проходило по принципу «БАЗАРУ»;
щоб міщани дітей своїх виховували, а не «БАБЛО» робили;
щоб наші діти не привикали жити по принципу «все можна купити і все робиться за гроші»;
щоб бізнес був бізнесом , а церква церквою;
щоб у владу йшли з покликання добро робити, а не наживатися.
Більше нічого просити не будемо, було б здоров’я на решту заробимо. Дали б нам нормально жити та працювати. Мешканці Самбора. »
Ми також хочемо отримати «ЦЕЙ ПОДАРУНОК», а не «БУДЬ ЩО»!
В історії Самбора повторювались подібні
моменти. Щоб попасти до ешелонів влади, створювали газету чи подібний до
нашого - сайт і критикували владу. Влада задумувалась і пропонувала
головному редактору "ситну" посаду. Ні! Це не пропозиція для влади.
Хочеться, щоб Ви, шановні самбірчани, пригадали цих героїв та робили
висновки. Ми нагадаємо Вам лиш про одного.
Рівно рік тому на нашому сайті було опубліковане це звернення.
Звертався до всіх такий собі крикливий п. І. Мелех. Чому крикливий, бо
протягом осені 2010 року розвинув бурхливу діяльність у місті, засипав
редакцію сайту різного роду зверненнями та прокламаціями і далі... ПШИК.
Новий підручник з історії України для 11-класників менший за
попередній на 100 сторінок. Є біографія Віктора Януковича. Переписати
підручник вимагав міністр освіти Дмитро Табачник.
У старій "Історії" перший розділ називався "Україна під час Другої
світової війни", у новій — "Велика вітчизняна війна". Раніше Організація
українських націоналістів була описана трьома абзацами, тепер — одним
реченням: "Боротьбу проти сталінського тоталітаризму в краї очолила
Організація українських націоналістів (ОУН), яка нараховувала близько 20
тисяч".
Загибель Романа Шухевича та Степана Бандери в обох книжках не описана.
— У новому підручнику нема згадок про Карпатську Україну, з
проголошення якої фактично для українців почалася Друга світова війна.
Не у вересні, як для поляків, а вже в березні 1939 року, коли угорці
здійснили агресію проти щойно проголошеної української держави на
Закарпатті. Це для закарпатців боротьба проти Угорщини була вітчизняною
війною. Вони захищали свою батьківщину. А УРСР була радянською державою,
а не незалежною. Про перемогу у війні автори говорять устами
російського письменника Костянтина Федіна, а українцям вклеюють ярлик
колаборантів, — каже доктор історичних наук Володимир Сергійчук.
Сьогодні на Майдані Незалежності відбувалась фан-ярмарка «Thank you, people of Donbass». В рамках якої кожен охочий міг придбати собі футболки, чашки і сумки з гаслами «Спасибо жителям Донбасса». Акція відбувалась з метою привернути увагу до конфлікту, який стався минулого тижня – тоді київський УБОЗ розгромив офіс ProstoPrint, внаслідок чого було паралізовано роботу компанії.