В переддень католицького Різдва стався цей неприємний інцидент на самбірському базарі.
Як
бачимо з відео, працівник міліції в недопустимій та некоректній формі
намагався затягнути парубка, що продавав санчата та ялинки, до відділу
міліції. Ми не будемо захищати продавця, невідомо чи були в нього
відповідні документи на горезвісні ялинки. Мова про те, якщо ялинки були
вилучені, то де протокол та відповідні документи? Ялинок стало замало,
то захотілося ще й санчат? Де межа людського нахабства людей у формі? Ми
розуміємо, що всі привикають до магазинів типу «ШАРА». Але хоч трохи
людяності та виховання? Де вони ці риси?
28 серпня 2010 р. на цьому сайті було опубліковано мою статтю «Не «САМОВРЯДУВАННЯ» а «САМОУПРАВСТВО».Чесно
кажучи , я думав , що лише в нашому місті твориться таке беззаконня і
приймаються абсолютно неадекватні рішення.Виходить-ні.Не пам’ятаю де
почув вислів , але здається мені ,що він абсолютно вірний : «У нас мало
дураків , але вони розставлені настільки розумно , що куди б не
повернувся – завжди наткнешся на дурака!».
В своїй статті я говорив,що наше ОСББ звернулось у Держдепартамент
державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з скаргою на
дії державної виконавчої служби в м.Самборі і Львівській області.Як за
добрих радянських часів,скаргу направлено для розгляду у Львів,а
потім,напевне,в Самбір.Щоб не бути перекладачем,подаю весь текст
листа-відповіді :
Голова правління ГО «Західноукраїнська
ліга захисту прав людини» Дмитро Шикітка повідомив нас, що численні
перевірки правоохоронних органів «поквапилися локалізувати скандал, аби
не виносити з хати сміття». Можливо, саме тому у відповіді
самбірського міжрайонного прокурора О. Бойка, яку отримала ГО
«Західноукраїнська ліга захисту прав людини», зроблено чіткий висновок:
«Проведена перевірка не виявила фактів розтрати комунального майна
Самбірської міської ради». Вердикт голови Апеляційного суду Львівської
області В. Государського підтвердив висновок самбірського прокурора:
«Не встановлено правопорушень законодавства при наданні житла Галину В.
П. та його приватизації». Такої ж думки і голова Ради суддів
Львівської області Б. Брух.
Чи можна приватизувати цілу
квартиру, якщо за законом вам належить тільки її третина? Ні? То що
вигадати, аби житло таки приватизувати? Якщо не вдається на себе, то,
може, на когось із членів сім'ї?
Одну з
таких схем приватизації, за словами Андрія Петролюка, юриста,
керівника ГО «Західноукраїнська ліга прав людини», розробив голова
Самбірського міськрайонного суду Львівської області Володимир Галин.
Раніше суддя проживав у цілком комфортабельній квартирі у Трускавці, та
вирішив скористатися Законом України «Про статус суддів», де у ст. 44
п. 7 сказано: «Не пізніше, як через шість місяців після обрання, суддя
Конституційного Суду, Верховного суду, вищого спеціалізованого суду,
апеляційного та місцевого судів, який потребує поліпшення житлових умов,
забезпечується благоустроєним помешканням у вигляді окремої квартири
чи будинку або службовим житлом за місцем знаходження суду».
Виявляється, якщо відповідальні за розподіл житла особи підуть
назустріч такому судді, то згаданий закон (та й інші) можна трактувати
дуже своєрідно.
