Прапор самбірських райців XVII ст. - Історія міста - Про Самбір - Самбір.biz

Під час проведення пошуково-дослідницьких робіт весною 2005 р. у Військовому музеї в Стокгольмі (Агтпетизешп) нам вдалося ВИЯВИТИ серед неідентифікованих пам'яток Державної збірки трофеїв (Statens Trofesamling іп£) прапор із зображенням символів Самбора. Це відкриття дало змогу доповнити групу українських вексилологічних реліквій, які тут зберігаються (прапори Львова, Сокаля та низка різних козацьких хоругов), ще однією.
Успішні війни, ведені шведськими військами в XVII ст., супроводжувалися також збором та вивезенням до Швеції великої кількості культурних, матеріальних і мілітарних пам’яток, з яких сформувалися королівські трофейні колекції. Зокрема, значну увагу приділялося захопленим ворожим прапорам, збірка яких на початок XVIII ст. вже налічувала кілька тисяч. Оскільки трофейні прапори через неналежний стан зберігання в замках І палацах та й через нетривкість матеріалу, з якого вони були виготовлені, досить швидко нищилися, то з 1680-х рр. розпочато виготовлення акварельних малюнків з копіями цих пам'яток. Спершу цю роботу було доручено художникові Улофу Гофманові (Оlof Hoffman), яким до початку XVIII ст. виконано понад 2 тисячі замальовок прапорів.
1817р. трофеї потрапили до Ріддаргольмського собору в Стокгольмі. Оскільки умови зберігання прапорів у соборі також були незадовільні, тому король Оскар II створив спеціальну комісію, яка рекомендувала передати збірку до Нордичного музею (Nordiska museet), а також зайнялася її впорядкуванням. Виявилося, що частина трофейної колекції не була замальована, тому протягом 1904-1915 рр. художник Юнас Юнсон (Jonas Jonsson) виконав нові акварельні копії, а частину старих уточнив. У 1960 р. Державну збірку трофеїв передали до Військового музею, де вона й знаходиться досі.
Малюнки з самбірського прапора зробив У. Гофман правдоподібно 1685 р. Цей прапор має різні зображення з обох сторін і фіксується в документації Державної збірки трофеїв під номерами ЗТ 29:117 та ЗТ 29:118 (де перше число вказує на номер тому, а друге - на номер аркуша)1. У супровідній записці занотовано:
"Виписка із замальовок трофеїв Гофмана та Юнсона.
Польський штандарт чи драгунська хоругва періоду Августа ІІ.
Трофейна група - драгунська хоругва.
Малюнок виконав Гофман.
Вигляд з лицевого боку: Біла, центральна частина - посередині полотнища Богородиця, сидячи, в натуральної барви одежі та світло-блакитному плащі, а також у золотій відкритій короні на голові. Вона тримає в правій руці золотий жезл, а на лівому рамені - дитя в такій же короні й із блакитною державою в правиці. Напис: VEXILVM CONSOLARE (мал. 1).
Зворотна сторона: На зеленій землі з двома деревами біжить вправо олень натуральної барви. Його шия пробита чорною стрілою (мал. 2).
Древко прапора, мальоване спіралеподібно червоною та білою фарбою (зворотна сторона - червоною та жовтою).
Книга записів –DF 101.
Номер у пізнішому інвентарі Ріддаргольмського собору - 21 С.
Власник прапора: невідомий.
Захоплений: невідома місцевість.
Попереднє визначення: на картці при древку вказано - "Варшава, 1656" (Протокольна книга, с. 397).
Нотатка: Протокольна книга, 397. Fanus 17/1 1914."'

У згаданій Протокольній книзі зазначено, що малюнки з прапора виконав Гофман, а Юнсон тільки вніс деякі уточнення в зображення корон2. Подано також розміри прапора, які становлять 70 на 95 см.

Герб Самбора із зображенням оленя з пробитою стрілою шиєю є доволі унікальним за своєю символікою й не має аналогів у європейській геральдиці3. Тим більше, будь-які сумніви про приналежність прапора саме Самбору відпадають, якщо порівняти аналогічні натуралістичні зображення з прапора та печаток міста XVII ст., на яких олень біжить по вкритій травою землі, а позаду нього ростуть дерева. Цікаво, що й напис на лицевій стороні прапора має подібну формулу, як і згадані печатки: " VEXILVM CONSOLARE 1 [...]" ("прапор райців 1 [...]"), "SIGILLVM CONSOLARE SAMBVR [...]" ("раецька печатка Самбора [... ]") та " SIGILLVM CONSOLARE CIVITATIS S R M NОVАЕ SAMBOR. 1666" ("печатка райців міста с[вящeнної] королівської] м[илості] Нового Самбора 1666", мал. 3). Ймовірно, що цей прапор був виготовлений коштом одного з самбірських райців, тому й мав саме такий напис. Кінець напису стерся, хоча можна розрізнити дві перші цифри " 16"'. Очевидно, що це була дата виготовлення раєцького прапора. Практика подавати різні зображення з обох боків полотнища досить поширена для міського та цехового прапорництва, особливо XVIII ст. Наприклад, на цехових прапорах з одного боку подавалось зображення святого покровителя цеху, а з іншого - цехова емблема. Подібний принцип збережено й на двосторонньому раєцькому прапорі Самбора- з одного боку зображення Богородиці з Дитям, на звороті - сюжет з герба міста.
Варто зазначити, що у супровідних записках у Державній збірці трофеїв прапор ні не було ідентифіковано за належністю, ні не встановлене місце захоплення шведами, натомість певні суперечності містяться щодо датування прапора: за прикріпленою до древка карткою вказано 1656 р., однак у загальній характеристиці прапор визначено як з "періоду Августа II" (Август II був польським королем протягом 1697-1706 та 1709-1733 рр. - А. Г.}. Подібні неточності пов'язані з тим, що інвентаризацію трофеїв переважно намагалися провести вже після їх привезення до Швеції, іноді - через тривалий час після захоплення цих прапорів, тому походження багатьох із них і досі залишається нез'ясованим.
Про перебування шведських військ у Самборі ми маємо досить суперечливі відомості. В одних публікаціях подається, що 1656 р. шведський загін нібито заволодів містом4, в інших - що лише підійшов під Самбір, але потім "прийшли з сокирами, вилами і ножами мешканці Карпат бойки" і прогнали ворогів5. Також маємо твердження, що 1704 р. шведи таки захопили місто6. Хоча оповідання про те, що й цього разу "зійшли з гір і полонин сміливі горяни; із сокирами і ножами, з вилами та довбнями вони накинулися на шведів"7 показує, що в історії Самбора ще багато недосліджених питань. Низка фактів все ж засвідчує, що самбірський прапор потрапив у руки шведів 1656 р. По-перше, саме ця дата вказана на картці з древка. По-друге, ймовірний час виконання замальовки прапора зазначено як 1685 р. По-третє, художник Гофман дійсно основну роботу над копіюванням зображень трофеїв завершив до початку XVIII ст. По-четверте, про раецький прапор немає згадок у люстраціях самбірських арсеналів. Так, люстрація цехових арсеналів 1663 р. фіксує хоругви ковальського ("жовто-гаряча з гербами"), кравецького ("нова червона китайкова" та стара китайкова зелено-жовта), бондарського {"цегляста китайкова") та ткацького ("червона китайкова нова") цехів". У люстрації міського та цехових арсеналів 1694 р. згадано прапори кушнірського ("китайкова кармазинова"), шевського ("блакитного кольору китайкова"), кравецького ("китайкова кармазинова"), бондарського ("китайкова кармазинова нова"), різницького ("туркусова (бірюзова. -А. Г.) китайкова"), ткацького ("китайкова кармазинова"), пекарського ("туркусова китайкова") і ковальського ("жовтогаряча") цехів9. Очевидно, що раєцький прапор могли виготовити вже після 1694 р. або він міг зберігатися не в арсеналі, а в ратуші, проте перших трьох аргументів видається достатньо для того, щоб датувати трофей 1656 р. Зрештою, самбірчани могли втратити раєцьку хоругву під час сутички зі шведським загоном і поза мурами міста. Можна припустити, що цей прапор було передано до Варшави, звідки разом із іншими захопленими трофеями згодом перевезено до Швеції- тому на картці з древка й було вказано назву польської столиці.
Виявлена пам'ятка дає змогу розширити наші знання про вигляд, матеріал, спосіб виконання прапорів в українських містах XVII ст. Очевидно, що раєцький прапор є також цінною історичною реліквією та важливим джерелом, яке допоможе в подальших дослідженнях над історією Самбора.