На стику древніх доріг і річок, що ведуть з сходу на захід, від міста Дрогобич і Стрий через Самбір до Хирова і Сянок, зі Львова через Самбір до чехословацького кордону в Ужоку і з Самбора у північно-західному напрямку на Перемишль, розляглось на досить високій мульді біля річки Дністер, тихе і скромне прикарпатське місто Самбір, що налічує 25 тисяч жителів, яким було дано зіграти в історії цього цікавого куточка України набагато важливішу роль, ніж це відомо з наукових підручників. Зрештою, місто Самбір вже в доісторичні часи, праслов’янські, було відоме як важливий стратегічний і оборонний пункт, в якому на той час великих міграцій різних племен із заходу на схід і навпаки, або з півночі на південь скупчувався навколишній люд за земляними валами і частоколами для того, щоб протистояти ворогові і врятувати жалюгідне існування.Тут, під захистом стародавнього поселення, що називали Погоничі, аж до часу заснування міста з Магдебурзьким правом в році 1390 і прийняття назви Новий Самбір або Нового міста, процвітав жвавий обмін товарів північних: в основному велика рогата худоба, шкури і сіль на південні товари, які були продуктами з різних металів. З часу перетворення поселення Погоничі в місто Новий Самбір, на що вказує Магдебурзьке право, починається важливий історичний період, відомий з різних джерел в історії, в якому Самбір служить оплотом від стіни угорської, важливою митною палатою, столицею графства і економіки. Я почав в 1930 році напружену роботу, якою доводиться долати неймовірні труднощі через відсутність найважливіших джерел на місці, в Самборі, відсутність бібліотек і допоміжних документів та важка робота пов'язана з моєю професією, суддя у Самборі, що поглинає значні фізичні та душевні сили. Вільний час від роботи в офісі та громадської діяльності, особливо останні кілька вихідних, посвячує лише величезній праці з джерелами, працюючи, як син землі тутешньої, переказуючи наступному поколінню хоча б найважливіші фрагменти з життя колективного місцевої громади і докинути ще одну вагому цеглинку до спільного будівництва Батьківщини Свідомий власних недоліків своєї праці, які фактична критика наукова не дасть втнути історику, випускаю в світ цю мою скромну працю, укладену в двох ілюстрованих томах, як першу ластівку і першу пробу опрацювання монографії міста Самбора і давньої економіки самбірської, оскільки її дії поєднані з діями міста Самбора і околиці в один нерозривний ланцюг, зазначаючи, що при виданню цієї роботи більше керувався безкорисливою любов’ю до землі батьківської і щастя служіння спільній справі, державній, а ніж убогим поглядам власної користі і амбіції. Маю надію, що історичні докази, наведені в моїй роботі, кинуть ясніший промінь світла на запальні в останніх роках польсько-українські стосунки. Одночасно висловлюю сердечні подяки пов’язані з керівництвом старости самбірського, п. Доктора Кажубського, видавничому комітету, що складається з представників магістрату м. Самбора, корпорації самбірських городян (Korporacji Mieszczan Samborskich), тов. Народної Школи (Tow. Szkoły Ludowej), тов. «Сокіл» в Самборі, за громадську безкорисну допомогу фінансову і внесок субсидій до видання моєї праці зусиллями вчительської книгарні (Księgarni Nauczycielskiej) в Самборі.
Самбір, Листопад 1934. Олександр Качера Суддя суду апеляційного у Львові
|